Таємниці Садгори

Садгора – невеличке містечко на лівому березі річки Прут, що з 1965 року є частиною Чернівців. Воно засноване в часи російсько – турецької війни (в 1770 році). В цей період на окраїні Чернівців було зведено авантюрним бароном Миколою Гартенбергом монетний двір. Оскільки Gartenberg в буквальному перекладі означав «Сад-гора», то і ремісниче поселення стали називати Садгорою. Монети, які карбувались у монетному дворі мали герби Молдови і Волошини, тому сучасники садигурську монету називають прабабусею Євро.

Монетний двір – перше мануфактурне виробництво в Чернівцях. Історія: Російське військо, взявши Хотинську фортецю й увійшовши в Молдавське князівство, а потім і у Волоське, не мало грошей, щоб розплачуватись з місцевим населенням за харчі. Тому імператриця Катерина заключила угоду на виготовлення грошей з авантюрним датчанином Петером–Ніколаусом Нейгартом (далі Миколою Садигурським), який  навчившись гірничій справі в Копенгагені, карбував гроші в Німеччині та Польщі, а в Заліщиках (нині Тернопільська обл.) мав свою суконну мануфактуру та чимало скупленої нерухомості на території Речі Посполитої. Барон чотири роки мешкав та території Садигури, контролюючи процес. Працівники Монетного двору карбували монети з  переплавлених гармат з під Хотина, де велися основні бойові дії. На монетах герб Росії не зображувався, але монета об`єднувала різні грошові системи.

Костел Святого архангела Михаїла – один із найстаріших римо – католицьких храмів на території Буковини. Церква заснована  після російсько – турецької війни в 1778 році, оскільки значна частина мешканців Садгори сповідувала католицизм. Серед них були поляки та німці. Католики становили 10% від загальної кількості мешканців Садгори. До будівництва храму долучались євреї. Старожили розповідають, що в костелі був орган, на якому грав легендами оспіваний горбань. У 60-х роках ХХ століття костел  було закрито. В ньому розміщувався  склад продовольчих товарів. Повернули храм римо-католицькій громаді на початку 90-х років. Час від часу храм переживає реставраційні процеси.

Кавалерійські казарми на Новій Жучці в Садгорі було  споруджено в 1887 році. Ліворуч казарм розміщено школу  верхової їзди, праворуч – столову (Kantine).

Палац Фрідмана або Синагога-клойз – споруда, яка збирає навколо себе туристів з усього світу,  оскільки була і залишається  центром хасидського юдаїзму. Синагога з розкішними мавританьськими архітектурними елементами разом із прилеглим до неї комплексом та резиденцією була володінням цадика  Фрідмана – духовного батька садогурських  хасидів, який настільки любив розкіш, що носив золоті сандалі без підошв. Ще він при  житті володів даром зцілення безнадійно хворих і, за свідченнями паломників, не втратив їх і після смерті. Євреї, які оселилися в Садогурі (Садгорі) наприкінці XVIII століття відіграли велику роль у економічному та культурному розвитку містечка. Вони не лише створили архітектурне обличчя Садгори, але й перетворили місто в місце ярмарків. На той час євреї становили 70 – 80 % населення містечка. Більшість з них  були ремісниками і займались торгівлею. Грамотою цісаря Франца ІІ Садгора офіційно отримала статус «торгового містечка»,  а у ХІХ столітті  стала важливим торгово-промисловим центром австрійської Буковини. Тодішній її власник, барон Мустяца, домігся проведення у Садгорі щорічних міжнародних ярмарків.