Храми Чернівців

Чернівці – це не лише адміністративний, економічний та культурний центр Буковини, а й важливий релігійний осередок краю. Стрункі шпилі, куполи та вежі створюють неповторний силует міста, що розкинулося на високих терасах правого берега Прута.

У наш час в місті вживаються чимало різних релігійних організацій і так було здавна. Чернівці славляться своєю толерантністю. Про це красномовно свідчать історичні факти. Ось, наприклад,  у католицькому костелі Воздвиження Всечесного Хреста служили меси вірмени та греко-католики поки не звели своїх храмів.

Розпочати екскурсію можна і варто із візитки Чернівців – Резиденції Буковинських митрополитів. Весь ансамбль резиденції, зведеної у 1864-1882 роках за проектом архітектора Йозефа Главки, вражає незвичайним видом, нагадуючи середньовічний замок. Високі ступінчасті фронтони та стіни з червоної цегли, стрункі вежі, схили дахів, викладені черепицею білого, блакитного, зеленого і коричневого кольорів – усе це створює незабутнє враження. На території резиденції є діюча церква Трьох Святителів з розкішними розписами. Там літургії проводять священики української православної церкви київського патріархату (УПЦ КП).

Інші приміщення резиденції використовують як студентські аудиторії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Проект Кафедрального собору Святого Духа привіз до Чернівців у 1830 роках буковинський митрополит Євгеній Гакман. Зводився храм у стилі класицизму протягом двадцяти років (1844-1864 роках). А розташовується він на Соборній площі міста.

На сусідній вулиці розташований Римо-католицький костел Серця Ісуса, зведений у неоготичному стилі. Збудували шпилястий костел 1894 року, але до наших днів від споруди залишилися лише зовнішні стіни. Всередині храм у 60-их роках минулого століття переобладнали під архів, зробили там кілька поверхів, оригінальні розписи і вітражі, як і орган та куранти, знищили. Наразі в храмі проводять реставраційні роботи на благодійні внески.

За кілька хвилин ходу від костелу знаходиться Вірменська церква. Звели храм також за проектом Й. Главки, освятили його 1875 року. У церкві є орган, а саме приміщення у наш час активно використовується, як концертна зала органної музики.

Неподалік від вірменської церкви знаходиться греко-католицький собор Успіння Пресвятої Богородиці. Збудували його 1821 року, а в 30-их роках минулого століття церкву довелося перебудовувати, адже вона не вміщала всіх прихожан. Архітектором проекту прибудови був Володимир Залозецький, який витримав його у стилі українського барокко. Наразі в церкві знаходиться чудотворна ікона Чернівецької Божої Матері.

Далі по вулиці Руській розташований Миколаївський собор. Завершили його споруджувати 1939 року, автор проекту румунський архітектор Нанеску. Звели храм у неорумунському стилі з спіралеподібними вежами. Саме через них у народі собор ще називають «п’яною церквою». Поруч із нею знаходиться дзвіниця, яку перенесли із території старої дерев’яної церкви Святого Миколая (про неї далі). У Миколаївському соборі проводяться літургії за східним обрядом УПЦ.

Дерев’яна церква Св. Миколая – одна із найдавніших пам’яток так званого «хатнього» типу XVIII століття. Варто зазначити, що під час турецького панування на Буковині чернівчанам не дозволялося зводити високі церкви. Тому храм, збудований 1748 року, виглядає дещо приземкуватим і немає купола.

Першим мурованим храмом Чернівців є костел Воздвиження Всечесного Хреста. 2014-го року у храмі відзначили 200-ліття. У костелі в стилі класицизму є давній орган, який використовують під час мес. А на зовнішній стіні костелу – сонячний годинник, який показує віденський час. У храмі служать католицькі меси польською та українською мовами.

Неподалік від костелу стоїть православна церква Святої Параскеви. Архітектор А.Павловський використав елементи романського стилю та збудував храм за типом сербських храмів ХV ст. Початком будівництва церкви значиться 1844 року. Наразі у церкві проводять богослужіння священики УПЦ КП.

Також у центрі міста була велична синагога – Темпль. Звели її 1877 року в неомавританському стилі. Саме тут вперше зазвучав на повну силу голос видатного тенора Йозефа Шмідта. У 1941 році Темпль був спалений німцями, а в 1959 році будівлю відновили, однак вже як кінотеатр.

Ще одну синагогу збудували у Чернівцях в 1923 році. Архітектурний стрій будівлі поєднує елементи мав­ританського та неороманського стилів. Ця синагога ніколи не закривалася, щодня там проводять служби за обрядом рабинського напрямку в іудаїзмі. Знайти її можна на вул. Л.Кобилиці.

Один із районів Чернівців Садгору у XIX – першій  половині XХ століття називали «Єврейським Ватиканом». Адже саме тут знаходились синагоги та палац хасидського цадика (рабина). Розвалини величного палацу збереглися до нашого часу.

Резиденція цадиків в Садгорі збудована в сер. XIX ст. , розташована по вул. Ярослава Мудрого, 192.  Резиденція включає власне палац і будинок цадика.

Ось така коротенька екскурсіями головними храмами Чернівців доказує, що своєї толерантності місто не втратило.