Румунія – Південна Буковина

Православний Успіння Пресвятої Богородиці монастир Путна називають «Єрусалимом румунського народу». Його побудував Святий Стефан чел Маре – легендарний воєвода румунської держави. Тут покояться останки Великого Стефана – найулюбленішого і шанованого румунського правителя, якого Молдавський літопис назвав царем. Він правив з 1457 по 1504 рік і за час свого царювання здобув перемогу в 34-х з 36-ти боїв за незалежність Румунії.На згадку про кожну перемогу він будував монастир або споруджував храм. Для румунів це місце – ворота, за якими розпочинається шлях до Гірського  Єрусалиму. У двох кілометрах від монастиря в кам’яній печері жив його духовний батько – преподобний Данило Пустельник. З тих пір пройшло більше 500 років, і всі ці роки Путна була найважливішим духовним, історичним і культурним центром Румунії. Тут поховано 28 правителів. Це місце загальнонаціональних свят.На цих урочистостях могилу Стефана Великого визнали “вівтарем національної самосвідомості”. За  рік монастир відвідує близько десяти тисяч паломників. При монастирі навіть існують паломницькі готелі.

Монастир Сучавиця – один з найкращих монастирів Буковини, був побудований 1578-1581 рр. батьком київського митрополита Петра Могили, господарем Яремою та його братом Семеном. Оборонний комплекс з вежами тривалий час служив княжою резиденцією. Родзинкою монастиря є розписна церква. Сама ж Сучавиця є останнім розписаним пам’ятником архітектури з 22 розписаних церков Буковини. Мандрівники  мимоволі зупиняють свій погляд на фресках, що зображують драбину в рай, яку охороняють червонокрилі ангели. За оборонними стінами цієї фортеці, в музеї, можна побачити безліч історичних дорогоцінних предметів і творів мистецтва. У цьому місці відпочине і серце і душа кожного туриста.

Мерджиня – село – комуна. Воно  знаходиться на території  Сучавського повіту Румунії. Тут проживає невеличка кількість людей, які завжди раді заїзжим туристам. Марджиня прославилось завдяки  вишуканій «чорній кераміці», яку  виготовляють  місцеві майстри.  Цей посуд  з безпечного екологічного матеріалу користується неабияким попитом у туристів. Гончари Марджиня виготовлення «чорної кераміки»  вважають свої унікальним світовим досягненням. Славиться Марджиня і своїм Етнографічним музеєм облаштованим у старій буковинській хаті, якій понад сто років. Тут виставлено, як музейні експонати,   народні костюми  різних типів традиційного вбрання місцевих жителів та виготовлені руками селян  інші вироби народних ремесел – писанки і намиста із бісеру, кошики  із лози, вовняні килими, в`язаний одяг,  кераміка, вишиванки тощо. Всі ці скарби  народної творчості села  Мерджиня туристи мають можливість  придбати.

Село Качіка – Сучавського  повіту, унікальне тим, що   в  його частині – Солонецу – Ноу  компактно проживає польське населення. Назва села теж походить від польського слова „kacyka”, що означає «качка». Перші поляки – гірники, які переїхали з Галичини на Буковину у 1790 р. за рішенням австро-угорського правителя, оселились в гірничому районі Солонці ( Солонецу ) навколо соляної копальні Качіка, яка перетворилася згодом у соляні шахти з соляними галереями обставленими неперевершеними соляними фігурами із біблійних сюжетів. Біля шахти Качіка  є  навіть солоне озеро, де зазвичай влітку відпочивають люди. Самі ж соляні шахти перетворені на справжні місця паломництва, не тільки для людей, які страждають різними захворюваннями дихального апарату, але й для віруючих різних релігійних культів, дітей  і  туристів. У селі Качіка є соляна бальна зала  для танців і найсвятіше місце польської духовності – Єпархіальне святилище, яке було зведене в ранг Малої базиліки. Щороку на початку серпня в с. Качіка проводиться фестиваль – День шахтаря, а 15 серпня в Малій базиліці відбувається найбільше католицьке паломництво.