Сакура-фест на Закарпатті 2026

Чинаді́ївський замок (інша назва — Замок «Сент-Міклош») — пам’ятка архітектури XIV—XIX століть. Розташований у смт Чинадійово, що поблизу міста Мукачево Закарпатської області. Чинадіївський замок від 2001 року перебуває в концесії у закарпатського художника Йосипа Бартоша. Також його називають «Замком Кохання». Дізнайтеся чому під час нашої подорожі.

Палац Шенборнів. Цей палац був побудований графом Ервіном Фрідріхом Шенборн-Бухгаймом у 1890—1895 роках. Коло палацу був розбитий чудовий сад-дендрарій (нині Парк санаторію «Карпати») із декоративним озером у центрі. Висаджені рідкісні породи дерев. Сам мисливський замок побудований у неоромантичному стилі. Оригінальність палацу ще й у тому, що він має 365 вікон (кількість днів у році), 52 димоходи 12 входів (як у році місяців). Замок прикрашений багатим декором (барельєфи, флюгери, вітражі) на тему родової геральдики графів Шенборнів; діє баштовий годинник з курантами. Обриси викопаного наприкінці XIX століття ставка умовно відтворюють карту Австро-Угорської імперії. Наприкінці XIX століття зображення замку-палацу виступало на громадській печатці сусіднього містечка Чинадійово (Сент-Міклош). 1945 року земля та маєтки були націоналізовані, а мисливський замок Шенборнів став санаторієм «Карпати». Частина інтер’єру палацу (меблі, інші коштовні речі) передана до фондів Ужгородського краєзнавчого музею.

Мукачеве. Замок Паланок. Назва міста походить від угорського слова «munkás» що значить працьовитий або працівник, оскільки угорці, долаючи карпатські гори, прикладали чимало зусиль, праці. І цими, направду, працьовитими людьми була збудована фортеця з дерев’яної палі. Король Стефан І Святий надавав замку особливої важливості та зміцнив стіни, а король Ласло Святий продовжив цю працю, збудував навколо кам’яну стіну. 1339 року Федір II Коріятович розширив замок, навколо нього вирив яму і заповнили її водою а на внутрішній стороні ями збудували частокіл (угор. Palánk) — звідси і назва замок Паланок.

Берегове розташоване в межах Закарпатської низовини, над річкою Верке, близько 5 км від перетину кордону з Угорщиною. Це місто славиться своїми виноробськими традиціями та термальними і мінеральними водами, що сприяють покращенню серцево-судинної системи та лікують хвороби шкіри. Аналоги відповідної води є тільки в чотирьох куточках світу – Сахалін, Нова Зеландія, Ісландія і на Берегівщині. В основному басейні рекреаційного комплексу «Жайворонок» температура води сягає 31-33 градуси, також у ньому функціонують гідромасаж, гейзер і два водоспади. А в окремому куточку басейну обладнано, так зване, джакузі, де температура води становить 42-45 градусів. Перебування в гарячій мінеральній воді чудово очищає пори шкіри і практично на очах загоює дрібні рани. Цілющі властивості цієї води доведені багатьма дослідженнями лікарів і говорити про це буде зайвим, краще відвідати термальний басейн і переконатися в цьому особисто.

Дегустація Закарпатського  вина. Століттями майстри винних справ дбайливо передавали традиції виноробства від батька синові. Перша згадка про вирощування винограду в цьому краї відноситься до 13 століття. Великий внесок у виноробство внесли монахи зі сходу Угорщини і з Польщі, якими королева Ержебет на початку XIV-го століття заселила побудовані нею монастирі. Ченці в Берегові не тільки займалися виноробством, але й продавали свої вина. Ще один цікавий факт, виноробство займало настільки важливу роль в житті краю, що навіть був прийнятий спеціальний закон, затверджений у 1625-му році князем Бетхлен Габором, в якому виноробів зобов’язували до дбайливого відношення до виноградників, дотримання взаєморозуміння між собою і пошані релігійних вказівок. Вже в 1874-му році в Берегові заснували Центр Реалізації Вина, у якого в 1901-му році у Львові було своє представництво і магазин. Про унікальність берегівських вин так писали на початку минулого століття в одному з чеських журналів: “Можете об’їздити всю Європу, але такого захоплюючого, чудового, абсолютно суцільного ряду гір засаджених виноградом ви ніде не побачите, тільки в Берегові, де в довжину більш ніж 50 км стеляться виноградники без єдиного просвіту в їх рядах” (Ласло Хорват “Історія виноробства берегівського краю “.

«Сакура-Фест». Японська декоративна вишня — сакура  — з’явилася в Ужгороді ще в 1923 році, її привезли з Відня. На сьогоднішній день це дерево можна зустріти в багатьох куточках міста, на вулицях Ракоці і Довженка. Найбільше дерев висаджено на набережній річки Уж. Алея сакур прикрашає Київську та Православну набережні, прилеглі до площі Пушкіна, і є найбільш довгим райським садом в Європі. Чисельність дерев складає близько 2 тисяч. Цвітіння сакури триває близько 2 тижнів і припадає приблизно на кінець квітня — початок травня, залежно від погодних умов. У цей весняний період (11 Квітня 2016 — 1 Травня 2016) проводиться музично-творчий фестиваль «Сакура Фест». В рамках фестивалю проводиться безліч заходів: • висадка нових саджанців сакури; • запуск небесних ліхтариків в пам’ять про техногенні катастрофи на Фукусімі і в Чорнобилі; • вручення титулу «Людина року» тому, хто першим запримітить розквітлий цвіт сакури; • проведення традиційного ярмарку під назвою «Сонячний напій»; • виставки художньої творчості; • концерти за участю місцевих і приїжджих дитячих колективів; • проведення спортивних змагань;• творчі конкурси та літературні квести; • інші флеш-моби та майстер-класи.

Ужгородський замок ХV-XVІІІ ст.ст., є найдревнішою і найціннішою історико-архітектурною будовою міста Ужгорода. Від 1284 року зберігся документ, що згадує священика цього храму Штефана. За час свого існування фортеця зазнавала численних реконструкцій. Наприкінці ХVI століття замок остаточно набуває сучасного вигляду. Зовні Ужгородський замок має вигляд могутньої оборонної споруди у формі трапеції, на кожному куті якої розміщені бастіони, трохи висунуті у бік рову і з’єднані фортечною стіною. У палаці нараховується понад 40 приміщень. Найбільший зал замку, так званий рицарський, що міститься на другому поверсі, було перетворено на внутрішню каплицю. У 1857 році її розписав Фердинанд Видра. Приблизно тоді ж сусідні зали оздоблено ліпкою, розписом, сусальним золотом. Зараз цей декор вже частково відновлено.

Дізнайтеся більше цікавого, відвідавши краєзнавчий музей на території Ужгородського замку.